Класичний танець — це система танцювальної техніки та хореографічного мислення, що виникла в 17 столітті. Його головні принципи — апломб, виворотність, чистота ліній, музичність, танець на високих пальцях, пуантах — стали результатом багатовікового розвитку хореографічного мистецтва та продовжують удосконалюватися.

Значення латинського слова “классика” якнайкраще характеризує суть класичного танцю — зразковий, ідеальний, досконалий. Він бере початок в Античній Греції, але його становлення та розквіт припадають на епоху Пізнього Відродження. У складі комедії дель-арте та італійської акробатичної техніки класичний танець потрапляє до Франції, де, користуючись підтримкою монархів, перетворюється на професію, переживає реформи та здобуває власну “лексику”. Придворний балетмейстер П’єр Бошан детально описав рухи рук і ніг, розділив їх за групами та  винайшов п'ять позицій, які донині складають низку священних правил класичного танцю.

Довідник