Па-де-де означає танець двох (зазвичай, головних) виконавців класичного балету. Запозичений з французької, дослівно цей термін перекладається як “крок двох”.

Класична структура па-де-де складається з 5 частин: антре, адажіо, варіацій балерини та прем’єра, коди. Антре – вихід героїв на сцену, часто короткий. Артисти ніби сповіщають публіку про те, що зараз будуть танцювати. Потім – сам танець, адажіо, де виконавці у повільному музичному темпі демонструють дуетну техніку та взаємини персонажів. Далі танцівник і балерина по черзі виконують свої варіації та знову разом виходять на сцену, щоби під бравурну музику станцювати коду – заключну частину па-де-де й нерідко всього балету. Однак, якщо два артисти на сцені танцюють разом або один для одного, не дотримуючись вищезазначеної структури, скоріш за все перед вами дует, а не па-де-де.

Окрім па-де-де, така структура притаманна іншим хореографічним ансамблям, наприклад, па-де-труа, па-де-катр та навіть гран па, в якому артисти кордебалету виступають разом із солістами.