Попри повсякчасні карантинні обмеження, 2021 видався для української танцювальної спільноти багатим на досягнення. Опановано нові формати взаємодії з глядачем: на ОМКФ презентували кінобалет "Водуруду" Анатолія Сачівка, а технологія ALTstage дала змогу інтегрувати у танцювальну виставу доповнену реальність. Вперше за багато років класичний балет показали на одному з провідних телевізійних каналів країни, Український культурний фонд визнав танець гідним окремого лоту, а європейський фестиваль із 25-річною історією Aerowaves здобув в Україні представника.

2021 в українському танці

Поява лоту “Танець” в програмах УКФ

У 2021 році Український культурний фонд створив окремий лот “Танець” в рамках програми “Інноваційний культурний продукт” і виділив на нього 10 млн. грн. До цього ініціативи в сфері танцю конкурували за підтримку з проєктами з суміжних сфер в рамках єдиного лоту “Театр/Танець/Цирк”.  

Цьогоріч у лоті “Танець” було 30 заявок. Підтримку від УКФ отримали: інноваційний перформанс з використанням доповненої реальності (AR) p.a.n.t.e.r від ALTstage, вистава сучасного фізичного театру “Послух” від “2/8” та Агенції освітніх та культурних подій “ІНШІ”, лекція-перформанс “Броніслава Ніжинська” від Ruban Production ITP, балет на 2 дії «Пікова дама» від Kyiv Modern Ballet, дитяча вистава “Я є Я, де Я є” від Totem Dance School і танцювальний перформанс на парковці ARKAN від Totem Dance Theatre, серія вистав для дітей від 3 до 12 років "Є танець в тобі", онлайн-гала зірок українського балету BalletUA.

Мета лоту – пітримка розвитку сучасного та класичного танцю, залучення нових аудиторій, розвиток дослідницьких практик та кроссекторальної взаємодії. До речі, на наступний рік на проєкти в сфері танцю виділили вже 15 млн. грн. Пріоритетні продукти: вистава, перформанс, концерт і гастролі.

Презентація ALTstage — технології використання доповненої реальності

Влітку “Платформа сучасного танцю”, POST THEATER та WE/AR Studio презентували спільний проєкт: технологію та мобільний застосунок ALTstage. Він дозволяє використовувати доповнену реальність разом із живими подіями або відеоконтентом.

Технологія допомагає вивести в AR тривимірні відео виконавців вистав. Контент створюється під конкретну виставу та заливається в застосунок. Глядач завантажує його, а далі смартфон синхронізується з подією, що відбувається в реальному часі, та вібрацією сповіщає, коли необхідно навести екран на сцену. В такі моменти віртуальний виконавець з’являється поряд зі справжнім, створюючи новий шар наративу або візуальний ефект. З ALTstage можна дивитися й записи вистав: тоді віртуальні виконавці вийдуть з екрану просто на стіл або клавіатуру.

Прототип був презентований на прикладі 4 робіт українських хореографів, відібраних через open call. Ярослав Кайнар, Ірина Башук, Ольга Дробиш, Ольга Безгінова та Анастасія Кузьмічова створили короткі, буквально на кілька хвилин, вистави, які досі можна переглянути з використанням ALTstage. Восени ж команда проєкту використала ALTstage в повноформатній виставі p.a.n.ter. Доповнена реальність була інтегрована в сюжет і розширювала можливості роботи з простором та увагою глядачів.

Прем’єра кінобалету ”Водуруду” Анатолія Сачівка

Наприкінці серпня в рамках Одеського кінофестивалю відбулася прем'єра кінобалету "Водуруду" Анатолія Сачівка. Разом із колективом Apache Crew хореограф та режисер працював над стрічкою 5 років і приурочив прем'єру до 100-річчя з дня загибелі композитора Миколи Леонтовича.  

"Водуруду" – це рефлексія на тему української ідентичності у танці і музиці. В центрі стрічки – плем'я вільних людей, які віднайшли свою природу у постійному русі. Тримаючись один одного та свого єства, вони подорожують крізь епохи та пори року, час від часу вступаючи в прямий контакт із зовнішнім світом.

"Водуруду" – другий фільм-балет в історії Одеського кінофестивалю, першим в 2012 стала стрічка "Піна" Віма Вендерса. Своєю роботою Анатолій Сачівко представляє танець як животворний елемент сучасного українського фольклору та розширює його інструментарій і аудиторію.

Балет Національної опери України – на загальнонаціональному телеканалі

В рамках святкування 30-річчя незалежності України виступ артистів балету Національної опери транслювався на загальнонаціональному телеканалі 1+1. Провідні солісти Наталія Мацак, Ольга Голиця, Тетяна Льозова, Анастасія Гурська, Анастасія Шевченко, Олексій Тютюнник, Станіслав Ольшанський і художня керівниця балету Олена Філіп’єва взяли участь у церемонії вручення премії «Національна легенда України», де виконали фрагменти із класичних вистав. Виступ був приурочений до нагородження Олени Потапової, в минулому балерини, народної артистки СРСР, відзнакою Президента.

Олена Потапова на церемонії "Національна легенда України". Фото: president.gov.ua

Випадок свідчить про те, що український балет поступово набуває загальнокультурного значення та легітимності, а імена його діячів стають відомими широкому колу громадян. Виступ українських танцівників припав на середину президентської церемонії. Разом із артистами балету в ній взяли участь літератори, митці, журналісти, спортсмени і, традиційно, зірки естради.

Також цього року премією «Національна легенда України» було відзначено Мирослава Вантуха – директора та художнього керівника Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України ім. П. Вірського, який обіймає свою посаду з 1980-х років. Нагородження супроводжувалось виступом ансамблю: танцівники виконали “Гопак” в постановці Павла Вірського.

Проєкти “Броніслава Ніжинська” та EXTER.Live

Наприкінці літа та восени, одна за одною, відбулися 2 прем’єри, присвячені авангардисткам минулого століття: хореографці Броніславі Ніжинській та художниці Олександрі Екстер, які жили в Києві, багато співпрацювали та виїхали з України на початку 1920-х після остаточного закріплення тут більшовицької влади.

Спочатку у Центрі Леся Курбаса та в Домі української діаспори дослідниця Світлана Олексюк та куратор Віктор Рубан презентували проєкт “Броніслава Ніжинська”. Він складався з лекції-перформансу та освітньої програми, присвяченій методу танцреконструкції, педагогічному методу та особливостям хореографії Броніслави Ніжинської. Видавництво “Родовід”, в свою чергу, влаштувало хореографічний перформанс EXTER.Live на презентації монографії Георгія Коваленка про київський період художниці Олександри Екстер. Перформанс відбувався в Мистецькому Арсеналі, паралельно з виставкою “Футуромарення”: глядачі переміщувалися залами, де, поміж експонатів, танцівники виконували соло під живий супровід музикантів.

Команда першого проєкту була зосереджена на роботі з історичним матеріалом: теоретичними розробками, реконструкцією архівної хореографії. Хореографка ж EXTER.Live Стефанія Нолл більше надихалася ідеями, що панували в мистецьких колах 20-х років та прагнула відтворити дух творчої майстерні Екстер. Проте обидві роботи відновлюють пам'ять про період в історії українського мистецтва до радянських репресій – коли воно було інтегроване та впливало на світову культуру – та обґрунтовують його сучасний потенціал.

Прем’єра дитячої танцювальної вистави “Я є Я, де Я є”

У вересні за підтримки УКФ Totem Dance School разом із запрошеними митцями реалізували повноформатну дитячу виставу “Я є Я, де Я є”. Твір створений дітьми для дітей: у “Я є Я, де Я є” взяли участь 18 танцівників віком 11-14 років, які також були залучені до процесу постановки як співавтори. Їхні ініціативи були підтримані дорослими фахівцями та інтегрувалися в драматургію.

Разом із дітьми над виставою працювала ціла команда митців: режисерка Тетяна Тізенберг, хореографки Кристина Шишкарьова, Ірина Плотнікова та Дана Сарман, сценограф Богдан Поліщук, художник по світлу Євген Копйов, композитор Іван Гаркуша. Одним із завдань проєкту було розширити аудиторію дитячих танцювальних вистав, тож, окрім розробки та виконання “Я є Я, де Я є”, юних танцівників було залучено і до промоції – аби зацікавити сучасним танцем аудиторію однолітків.

Вистава "Я є Я, де Я є". Фото: Катерина Скрагленко

Такий зрілий підхід до незалежного дитячого проєкту став можливий завдяки інституційній підтримці. Зазвичай, представники танцювальних шкіл та студій рідко наважуються на створення вистав і реалізують їх за власні кошти та за кошти батьків учнів. Прем’єра ж “Я є Я, де Я є” з аншлагом відбулася в Молодому театрі в Києві, а потім – в Рівному та Кривому Розі. За місяць команда також презентувала інтерактивну онлайн-версію: вистава транслювалася зі сцени на екрани гаджетів, і в режимі реального часу глядачі, голосуючи, могли обирати порядок її епізодів. Кожен із них присвячений емоції або явищу, з якими людина стикається на шляху до здійснення бажань.

Міжнародні партнерства “Платформи сучасного танцю”

Асоціація “Платформа сучасного танцю”, що займається продюсуванням та організацією вистав, стала партнером у 3-х проєктах-переможцях європейської грантової програми Perform Europe, а також підписала договір з європейським фестивалем Aerowaves і стала його представником в Україні.

В рамках партнерства з Perform Europe “Платформа” візьме участь в проєктах “East is Best”, “The body as Reference for (R)Evolution”, “East Goes to East”. Перший дозволить відібраним танцівникам і хореографам взяти участь у гастрольному турі “East is Best” та показати свої вистави в Любліні, Загребі, Сараєво, Скоп’є, Софії, Будапешті, Ризі та Києві. Україну представлятимуть вистави “Анігіляція” від Totem Dance Theatre та “Послух” творчого об’єднання “2/8”.  Для проєкту “The body as Reference for (R)Evolution” шляхом кастингу буде відібрано 5-8 українських перформерів. Разом вони долучаться до створення і презентації в Україні мандрівного перформансу на базі конструкції Biotope, яку розробила нідерландська команда United Cowboys. В проєкті “East Goes to East” Україна прийматиме перформанс “Mechanics of Distance” – роботу угорського Центру мистецтв та культури SÍN, а також пов’язані з ним два перформанси-променади. Співробітництво триватиме протягом 2021-2022 рр.

Співпраця ж з Aerowaves означає, що “Платформа” консультуватиме потенційних учасників фестивалю з України, повідомлятиме інформацію про нові можливості, актуальні лабораторії та оpen calls. Асоціація також зможе адвокатувати подані від України заявки, якщо попередньо перегляне роботи наживо. З 2023 року “Платформа” зобов’язується привозити та показувати в Україні 3 вистави з щорічної програми Aerowaves.